Вітаємо Вас на головному інтернет-порталі м.Верховина Івано-Франківської області!
                    Наша адреса: verchovyna@at.ua              Шануємо і пам'ятаємо невинно убієних Героїв України!             Наша адреса: verchovyna@at.ua                     
Вхід на сайт

Меню сайту

День міста 2015

Веб-камера!!!

Синоптик

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:

волог.:

тиск:

вітер:


Нам 3 роки!

Оплати за світло

Замовляй рекламу

Меблі

Барахолка

Фото-відео

Купуй українське

Block title

Місцеві пльотки

Знай наших

Верховинські вісті

Головна » 2017 » Вересень » 7 » "Майбутнє України – за молодими лідерами", – впевнений Костянтин Ванджурак
08:08
"Майбутнє України – за молодими лідерами", – впевнений Костянтин Ванджурак

   Багато з нас народилися у великі християнські свята. Але є й такі люди, які можуть похвалитися, що святкують день народження зі всією Україною – у День незалежності. Серед таких перспективних молодих людей краю, хоч і не зовсім ровесник країни, 24 серпня своє 20-ліття відзначив Костянтин Ванджурак зі Стаїща. 

   Чим живе людина, народжена у день найбільшого національного свята, і чи впливає на нього спільна дата народження з рідною країною. Про це, і не тільки, ми розмовляємо з Костянтином.

   Хотілось би більше дізнатися про тебе і, напевне, розпочнемо розмову зі студентських років.

   У 2013 році я поступив до Київського національного університету ім. Карпенка-Карого на спеціальність «Драматургія, кіно і телебачення», а до того закінчив Кривопільську ЗОШ та Верховинський ліцей. Пам’ятаю, ще змалечку захоплювався кіно і телебаченням, які здавалися мені казковими і віддаленими від реальності. Так зародилася ідея розвиватися саме в такому напрямку. Спочатку була мета піти на "кіно і режисуру", але через великий конкурс вирішив спробувати себе у драматургії. Пройшов конкурс, і не шкодую, бо отримав хороші знання. 

   Цього року закінчив 4 курс, і надалі продовжу навчання на спеціальності "Аудіовізуальне мистецтво і виробництво" – вирішив спробувати себе трішки в іншому напрямку. 

   Як я знаю, зміна спеціальності – це не єдине, що цього літа ти поміняв у своєму житті. Як у це вписалася ще й "Медіашкола" на обласному телеканалі "Галичина"?

   Чесно кажучи, я ще певний час працював у клубі в Бистреці, оскільки навчався на заочному відділенні і треба було чимось себе зайняти. Але потім зрозумів, що треба міняти вектор у роботі. Так почав тісно спілкуватися з журналістом Іваном Харуком, дізнаючись, чи немає на телебаченні "Галичина" вакансій. Коли я вже опустив руки і ні на що не надіявся, зателефонував Іван і сказав, що мені потрібно терміново під’їхати. Уже на місці я дізнався, що мова йде про "Медіашколу". До кінця не розуміючи, що це має бути за проект, погодився взяти у ньому участь, як оператор, хоча у більшості команда працювала в журналістському напрямку.  

   В операторстві я вже мав певні навички, хоч і на рівні аматора, бо знімав заходи на попередній роботі, створював для себе комічне відео та ролики. Мушу сказати, що журналістське операторство від зйомок весілля, роликів відрізняється. З одного боку, коли ти дивишся новини, думаєш, що там все так просто, але в медійників є своя специфіка роботи. У "Медіашколі" я зрозумів, що це дуже важка праця. 

   Заняття у "Медіашколі" проходили у вільній формі. В основному, нам організовували зустрічі з відомими в Івано-Франківську людьми: директорами телеканалів, журналістами, операторами. Потім нас відправляли зі знімальною групою на виїзд і ми вже на місці бачили, як працюють професіонали. Це, переважно, були легкі сюжети. Потім ми писали пости у "Фейсбук" – це, свого роду, було домашнє завдання. 

   Коли закінчився проект, чимало з нас взяли на стажування, і там уже ми самі робили сюжети. Вийшла досить цікава практика, на яку я навіть і не сподівався. Тепер очікую, що в найближчі місяці офіційно співпрацюватиму з каналом.

   Окрім можливості пройти стажування у "Галичині", що тобі дала "Медіашкола"?

   Найперше – це зв’язки, бо нас познайомили з багатьма цікавими людьми, з якими, якби не проект, я би ніколи не поспілкувався. Також було пізнавально спостерігати, як працюють професіонали. Багатьом колегам з "Медіашколи" варто було би більше цінувати ту можливість, яку їм надали. Бо, наприклад, коли була зустріч з редактором "Галки", ми дізналися про його починання, а це не знайдеш в інтернеті, а тут – з вуст людини.

   Не думаю, що у проекті та на стажуванні було все так ідеально. З якими проблемами довелося зіштовхнутися?

   Оскільки у мене виробився свій вільний стиль зйомки, довелось переходити на статичні кадри, і вже з професійної точки зору визначати основне в кадрі, що до цього я робив інтуїтивно. А потім відзнятий матеріал розкадровувати. Мені здавалося, що це я вмію, але тут виявилася зовсім інша система. 

   Довелося підлаштовуватися і під технічні нюанси. Навіть камера масивніша, і рукам було спершу незвично. Виявилося, що досить цікавою і напрочуд легкою є робота на студії, чого не скажеш про сюжетну зйомку. Колись я думав, що все навпаки. 

   Як таких, труднощів не було. Просто важко звикнути, але коли тобі все пояснили і поруч досвідчені оператори – робота йде легше. Та й на стажуванні старші колеги уже серйозніше почали ставитися до нас.

   Проходячи стажування, у тебе мало бути чимало сюжетних матеріалів. Який з них найбільше запам’ятався? 

   Твердо можу сказати, що це був перший мій прямий ефір, на якому ми з колегами писали лідера фракції «Самопоміч» Олега Березюка. 

   Було велике хвилювання, бо коли іде запис, можна вільно себе почувати, десь підмонтувати, підрізати. Навіть журналіст і гість вільно себе почувають. А коли – прямий ефір, розумієш, що немає права на помилку: слід самому налаштуватися і налаштувати камеру. 

   Чи не означає це, що ти віднайшов себе?

   Не можу сказати, що це той напрямок, у якому я хочу надовго розвиватися. Але спробувати себе у цій справі варто. За всі можливості слід чіплятися, в майбутньому вони згодяться. 

   Я більше хочу працювати у кіноіндустрії. І для цього треба пізнавати різні аспекти. А робота у сфері операторства – це тільки плюс. Наразі я закінчив "сценариста", поступив на продюсера, а взагалі – мрію бути режисером. Думаю, це – напрямок один, але різні галузі. Головне, що мені це було цікаво. Хочу ще медійний простір освоїти, може, навіть, спробувати себе в ролі журналіста. 

   У нас зараз такий час, коли треба пробувати себе у різних галузях, як тільки з’являються можливості. І так шукати себе. Просто треба задуматися, чого ми хочемо, і працювати в тому напрямку, навіть якщо це – різні галузі, як виходить у мене. Але все ж я думаю, що це один профіль, тільки йде повноцінний розвиток як особистості. Навіть коли випадає можливість поїхати за кордон, треба думати не тільки про заробіток, але й про те, як інвестувати це у своє майбутнє, а то, переважно, люди їдуть за фінансами: скільки попрацювали – стільки і заробили, і все. 

   Хотілося, щоб у Верховині була організація, де творча молодь могла би розвиватися у цьому напрямку, з якими можна би було зняти креативні ролики. Самому-то важко, а коли тобі допомагають – набагато легше. До того ж, це може показати Верховину як на обласному рівні, так і на всеукраїнському. 

   Я дуже би хотів зняти хороше кіно на Верховинщині чи якісні ролики про край, залучивши до роботи місцевих жителів. Думаю, що нам треба створювати мультимедійний бренд. Згадаймо тільки, якою популярною була Верховинщина для кінорежисерів, скільки культових стрічок у нас зняли. А тепер це все занепало. 

   Костянтине, ще до ТБ ти спробував себе в новому амплуа – депутат. Як тобі така робота?

   Політикою я цікавився довгий час. Тепер же пізнаю нюанси цієї справи. Мушу сказати, що це дуже напружена робота. І хоч вона не оплачується – мені це цікаво. 

   Стараюся щось робити для людей, та не вистачає однодумців, які би підтримали у справах. Треба весь час надіятися на себе. 

   Поки що найбільший проект – це дорога у Волову. Довелося заручитися підтримкою місцевих депутатів, мами та підприємців. Якби не вони – з дорогою у нас би нічого не вийшло. 

   Також у Стаїщі організовували День села. Наразі хочеться на окрузі зробити якийсь спільний концерт з клубом. Як такого – нічого не планується, суто тимчасові питання.  

   Чи не впливає на тебе дата спільного святкування дня народження зі своєю країною? 

   У принципі, мій день народження, дійсно, на мене впливає. Є певний дух патріотизму, тому й стараюся працювати на користь громади. Патріотизм, напевне, народився зі мною, саме через таку визначну дату – 24 серпня. 

   День незалежності я люблю, навіть крім того, що це і мій день. В попередні роки навіть доводилося працювати цього дня. Дуже приємно, коли люди помічають, що в мене ще й своє свято, тоді починають хвалити і кажуть, що оскільки я народився в такий визначний для країни день – мені і розвивати Україну. 

   Молоді люди, народжені уже у вільній Україні, по іншому дивляться на політичну систему. Як ти думаєш, що треба країні, аби стати процвітаючою?

   Україні треба знайти свою жилу. У нас люди звикли, що ми маємо бути з кимось, на когось рівнятися, та нам треба знайти свій стержень. Європейські стандарти – це добре, але не треба копіювати, і приближуватися до них суто з політичних мотивів. Слід працювати на рівних.

   Нам ще треба виборювати свою незалежність. У принципі, молоде покоління це розуміє, а от у старшого ще залишилася радянська ментальність. Після Революції Гідності дехто каже, що це – культ, стало популярним дбати про своє, люди стали усвідомлювати, що нам тут жити. Наприклад, у культурному плані почало розвиватися українське кіно та музика. І це дуже добре, до цього наші митці, в основному, працювали на російський ринок, а тепер – уже на свій. Головне – розвивати свою країну.

   Думаю, років через п’ять до влади прийдуть молоді лідери. За ними – майбутнє. А то наразі виглядає так, що більшість наших обранців хоч мають проукраїнські погляди, але вони думають у плані бізнесу: вигідно їм підтримати законопроект чи ні. Нам терміново треба міняти вектор руху.

   Автор: Іванна Петрусеняк, газета "Верховинські вісті" 

Переглядів: 283 | Додав: Administrator | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Статистика

Онлайн всього: 9
Гостей: 8
Користувачів: 1
Administrator

Пошук

Категорії розділу
Верховинська бреха [32]
В цьому розділі будуть розміщуватися неперевірені новини Верховинщини
Запитай у юриста [6]
Дана рубрика надає можливість отримання безкоштовної консультації з правових питань. Консультує досвідчений правник, адвокат за фахом Лена Рашковська. Свої питання надсилайте на електронну пошту - verchovyna@at.ua
Верховина туристична [19]
Цікаві історії про мальовничий куточок Карпат - чарівну Верховинщину, Ви знайдете у цьому розділі. Приємних Вам подорожей!
Знай наших [5]
Шановні читачі! Нова рубрика "Знай наших" в інтерв'ю з жителями району розповість Вам про непересічних верховинців. Рубрику веде Галина Кутащук - науковий співробітник музею Гуцульщини.
Спортивна Верховина [28]
Завжди свіжі спортивні новини Верховини та Верховинського району.
З поштової скриньки [35]
В даній рубриці публікуються статті, які надсилають нам дописувачі. Сайт не розділяє та не нав'язує їх думки!
Проба пера [14]
"Проба пера" - це рубрика прозових творів та віршів молодих письменників та поетів Верховинщини. Її автор - талановитий хлопець Іван Терлюжак з с.Пробійнівка.
Фотодовідник Верховинщини [2]
Нова рубрика "Фотодовідник Верховинщини" - це цікаві репортажі та незабутні фото з мальовничих місцин Верховинщини. Періодично в ній будуть висвітлюватися найкращі фотознімки нашого району. Автор рубрики: Василь Дячук (м.Верховина)
Ні пропаганді! [15]
Рубрику створено з метою об'єктивного висвітлення подій в Україні, котрі доволі часто піддаються спотворенню з боку ЗМІ іноземних держав.
Привітання [1]
Відтепер вітати дорогу Вашому серцю людину ми будемо безпосередньо у новинах на нашому сайті в День народження. Теплі слова та фото надсилайте нам заздалегідь (не пізніше ніж за два дні до іменин, дня народження чи іншої визначної події) на електронну адресу - verchovyna@at.ua
Гуцульщинознавство [5]
Тут ми періодично будемо публікувати цікаві історії, вірування та повір'я наших предків. Ви дізнаєтеся, як жили гуцули багато років тому, чим займалися, у що вірили...
Історія рідного краю [2]
Цікава інформація про минуле Верховинщини

Ціни на АЗС

Архів записів

Міні-чат

НПП Верховинський

Вісті Верховини

Нічний клуб

Наше опитування
Хто із кандидатів заслуговує на звання "Людина року 2015 Верховинського району"?
Всього відповідей: 1005

Часткове або повне поширення інформації, розміщеної на сайті рідного міста verchovyna.at.ua, дозволяється у випадку прямого посилання на нього!