Буковець одружує всіх - 21 Вересня 2013 - м.Верховина - сайт рідного міста
***  Вітаємо Вас на головному інформаційному інтернет-порталі м.Верховина Івано-Франківської області  ***
***************Хочете поділитися цікавими новинами, запропонувати актуальні теми? Пишіть - verchovyna@at.ua. Кожен Ваш лист не залишиться поза нашою увагою! Творимо сайт рідного міста разом!**************
Шануємо і пам'ятаємо невинно убієних Героїв України! 
Меню сайту

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:


Нічний клуб RECORD

Купуй своє, рідне!

Еспресо ТВ

Реклама

Фото-відео студія

Торгівля

Ми ВКонтакті

Верховинська бреха

НПП Верховинський

АВ Верховина

Гуцульська столиця

Літній відпочинок

Знайомства

Наше опитування
Чи бажаєте Ви щоб у Верховині відбувся концерт за участю відомих співаків? (платний)
Всього відповідей: 149

Головна » 2013 » Вересень » 21 » Буковець одружує всіх
19:29
Буковець одружує всіх
   Про справдешнє гуцульське весілля вам найкраще розкажуть у верховинському селі Буковець. Ще й покажуть. Мало того, там щоліта "ставлять на рушник" охочих туристів.
   Народний самодіяльний фольклорно-етнографічний колектив села Буковець відомий на всю Україну та й за кордоном. Діє він з 1985 року, у своїх виставах розповідає про традиції гуцульського весілля. Усе до найменших деталей. А керує ним писанкарка, колишній директор місцевої школи та просто дуже енергійна жінка – Калина Лесюк.
   З нею зустрічаємося у невеличкому шкільному музеї. Більшість тутешньої експозиції присвячена саме фольклорному колективу. На стільцях розкладений старовинний одяг, в якому вони виступають, на підлозі – вишите взуття, у коробках якісь пацьорки, прикраси. На стінах чимало фото та нагород з різних фестивалів. Пані Калина показує найсвіжішу грамоту, яку вони привезли з Кам’янця-Подільського, з фесту "Весільна фортеця".
   "Нас там дуже добре сприйняли, – розповідає Калина Лесюк. – Ми були єдиним таким великим колективом – понад 30 людей. А виступали щось зо п’ять годин. Усе верховинське весілля ми перенесли туди. Брали з собою печені калачі, бутлю самогону, закриту кукурудзяним корком, усіх частували. Бо ж яке весілля без гощення, навіть театральне?! У нас співанка є: "Де співати й танцювати, як не на весілі. Пиймо, гості, горівочку, би с мо були смілі".
   Пані Калина показує чимало старих фото. Розповідає, на якому фестивалі виступали чи в якому фільмі знімалися. А засвітився колектив у стрічках Володимира Андрощука "Де Черемоша хвилі плинуть", "Верховино, світку ти наш" та в багатьох інших.
   «У 1988 році до нас приїхав Станіслав Клименко знімати "Камінну душу", – пригадує Калина Лесюк. – Усі речі брали з нашого музею, запросили й колектив. Ми й до Києва на кіностудію їздили. Видали нам спеціальні дозволи, що ми вагомий колектив і нас там конче треба. Тоді школу на місяць перевели на канікули".
   Цікаво, що свою кінокар’єру пані Калина почала ще з фільму Бориса Івченка "Анничка" 1968 року. "Я ще мала була, закликали для масовки, – пригадує вона. – Там знімалися Іван МиколайчукІван Гаврилюк. Дізналися, що мій батько грає на скрипці, приходили до нас додому. Прийшли і кажуть: вуйку, дайте самогонки. А в ті часи знаєте, що за самогонку було? А прийшли якісь чужі хлопаки, то тато й сказали, що нема. А вони: "Як нема, як ви на скрипці граєте?!". Потім у нас гостились".
   Певно, найважливіша роль цього колективу в тому, що вони назбирали від старожилів чимало унікальних співанок, навчилися давнім танцям. Показують це іншим, а також навчають, бо завжди залучають глядачів. Вчать танцювати тропачок, гайдучок, решето, вигоду та голубки.
   "Гуцули завжди вміли гарно веселитися та пожартувати, – сміється пані Калина. – Особливо на весіллі – з дружок та дружбів. Дружбам співали:
Гей, дружба, дружба, тєжка твоя служба,
Цілий тиждень веселивсі, без жінки лишивсі.
Ой хотіла би я знати, з ким ме дружба спати,
Та молодий з молодов, дружба з кочергов".
А дружкам могли щось таке:
"Так си дружка задружчила коло молодої,
що не годна приступити на ніженьки свої".
   Пані Калина розповідає, що в давнину гуцули починали весілля у середу. Цього дня збирали деревце. Молодий з дружбами рубали дві ялини – для молодої та молодого. Потім сходилися молоді жінки, прикрашали. А старші жінки шили молодим вінки до шлюбу. Вже тоді могли визначити долю молодят. Наприклад, якщо плутається нитка – тяжке буде життя. Добре шиється, то будуть щасливими. За шиттям тих віночків співали спеціальні співанки – барвінкову:
   Ходи, ходи, Марієчко, до хати,
бо хоче ті рідна мамка збирати.
Ой стань, ой стань, рідна мамко, на стільчик,
розчесати русу косу під вінчик.
Давно, давно цего мамка чекала,
аби квітку на деревце чіпала.
   "А вже у четвер сходились гості, кликали троїстих музик і всі гуляли весілля, – розповідає пані Калина. – За вечір усі гості разом могли випити літр горівки – от і по весіллю. У нас є фільм, який поляки зняли у 1930 році, де дуже гарно зображено ті давні звичаї. То вже зараз весілля розтягли: почитають ще у четвер плести вінки, вбирати деревце, а гуляють у суботу й неділю".
   За словами пані Калини, традиції плетіння вінка та збирання деревця лишилися до сьогодні. Але молоді вже не одягаються у гуцульські строї та не їдуть до шлюбу на конях. Хіба одиниці або цікаві туристи. Наприклад, до Буковця щоліта цілими делегаціями приїздять канадці. Цьогоріч їх було понад 100.
   "Приїхали родичі тих переселенців, які емігрували з Верховинщини до Канади, – каже Калина Лесюк. – Дуже хотіли подивитися, чи ми зберегли всі наші традиції, чи у нас їх також цивілізація з’їла. От і робили для них весілля. Молодий і молода були з їхніх, а решта дійові особи – наші гуцули. Усе робили за традиціями. Молодій у коси вплітали пацьорки, ґудзики, вбрали її у наш одіж. Далі всі йшли до церкви, де священик не вінчав, а просто читав молебень за їхнє здоров’я, за те, що вони всі до нас приїхали. Ви би бачили, як усе це було для них важливо. Виявилося, що та молода пара через місяць таки одружилась у себе в Канаді".
   Для канадських гостей на шкільному подвір’ї спеціально накривали столи, грали троїсті музики – як на справжньому весіллі.
   "Одного разу ми брали участь у програмі "Все для тебе", де у нашому театральному весіллі взяли участь дівчина з Києва та хлопець з Дніпропетровська, – пригадує пані Калина. – Вони потім теж одружилися. Пізніше з Донецька дзвонили, теж просилися. І що? Приїхали".
                                                                                                                                                    Інформує: http://www.report.if.ua/          
Переглядів: 403 | Додав: Vasia | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
+1   Спам
1 Андрій   (22.09.2013 14:11)
Вчіться користуватися пошуком в інтернеті. Тоді й з мовою проблем поменшає)
Словник української мови онлайн: Справдешній
Справдешній я, є, розм. Те саме, що справжній.
Якби не жовте листя в садках, то можна було б поду­мать, що надворі не бабине літо, а справдешнє літо (Н.-Лев., II, 1956, 183); — Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина../ — каже дід, всміхаючись та глядячи у сяюче личенько перемучене. Дарма що з личенька спала, а справдешня козачка/ (Вовчок, І, 1955, 344); Давид Маркович Розенберг і Гриць Частій не помітили, як помалу перетворилися на справдешніх друзів (Шовк., Інженери, 1948, 317).

Ім`я *:
Email:
Код *:
Форма входу

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Пошук

Карта відвідувань

Україна та світ

Категорії розділу
Верховинська бреха [28]
В цьому розділі будуть розміщуватися неперевірені новини Верховинщини
Запитай у юриста [6]
Дана рубрика надає можливість отримання безкоштовної консультації з правових питань. Консультує досвідчений правник, адвокат за фахом Лена Рашковська. Свої питання надсилайте на електронну пошту - verchovyna@at.ua
Верховина туристична [13]
Цікаві історії про мальовничий куточок Карпат - чарівну Верховинщину, Ви знайдете у цьому розділі. Приємних Вам подорожей!
Знай наших [5]
Шановні читачі! Нова рубрика "Знай наших" в інтерв'ю з жителями району розповість Вам про непересічних верховинців. Рубрику веде Галина Кутащук - науковий співробітник музею Гуцульщини.
Спортивна Верховина [12]
Завжди свіжі спортивні новини Верховини та Верховинського району.
З поштової скриньки [17]
В даній рубриці публікуються статті, які надсилають нам дописувачі. Сайт не розділяє та не нав'язує їх думки!

Міні-чат

Гуцулята-янголята

Історія краю

Архів записів

Вісті Верховини

Верховинські вісті